Від декларації Шумана до сьогодення

В рамках десятиріччя зближення культур (2013-2022)   розпочала діяти культурологічна виставка «Від декларації Шумана до сьогодення».

Розпочну з приємної для багатьох українців події:

підписано Рішення про безвізовий режим України з ЄС. Його підписали голова Європейського парламенту Антоніо Таяні та представник Мальти, яка головує в Раді ЄС.  Церемонія підписання відбулася 17 травня у французькому Стразбурзі. Незабаром рішення про безвізовий режим має бути опубліковане в "Офіційному журналі" ЄС 22 травня, а через 20 днів після публікації воно набуде чинності, а це приблизно 11 червня. Вітаю!

  Інтеграція України  до  Європи  є  проявом  самобутності  української  нації,  її історичної  належності  до  європейського  простору,  природним наслідком  здобуття  країною  державної  незалежності.  Там,  де знаходиться,  український  інтерес,  там  повинна  знаходиться  українська політика.  Якщо  на  Заході  краще,  то  туди  треба  тягнутися. 

Європейський  Союз  (ЄС)  починає  свою  історію  від 9 травня  1950  року.  Саме  тоді  міністр  закордонних  справ Франції  Робер  Шуман  (1886–1963  рр.)  запропонував  нову форму  політичної  організації  Європи  силами  створення спільного ринку вугільної  і сталеливарної продукції Франції, Федеративної  Республіки  Німеччини  та  інших західноєвропейських  країн  як  засіб  зміцнення  миру  та стабільності  на  континенті,  аби  неможливити  саму  думку про  війну  між  європейськими  націями.  Ця  пропозиція увійшла в історію під назвою «план Шумана».

Декларація  Р. Шумана  поклала  початок  об’єднаної, стабільної та мирної Європи, що мала відновитися після двох спустошливих світових війн. На Міланському саміті 1985 року лідери  країн  ЄС  ухвалили  відзначати  день  проголошення  декларації  Р. Шумана  як  День  Європи.  Отже,  день  9  травня став днем народження Європейського Союзу  і тепер щороку святкується як День Європи, який також відповідно до Указу Президента  України  від  19  квітня  2003 року  на підтвердження  стратегічного  курсу  нашої  держави  на європейську  інтеграцію відзначається  з 2003 року в Україні,

проте не 9 травня, а дещо пізніше – у третю суботу травня.  Проте  згодом День Європи перетворився на цілу  серію подій,  які  тривають  близько  місяця  у  різних  містах.

Обов’язковим елементом для держав, які стали членами Європейського Союзу, Одним  із символів успіху європейської інтеграції  та  її конкретних досягнень на користь пересічних громадян є Шенгенська угода про кордони.  Шенгенська віза, що видана однією  з учасниць угоди, дійсна на території всіх країн-учасниць.  Вона  сприяє  вільному  (безвізовому) пересуванню громадян в межах Шенгенської зони. 

Значні  кошти виділяє Європейський Союз на розвиток  культури.  Розроблена  Європейська  програма  розвитку  культури.  Маючи  близько  400  мільйонів  євро  бюджету,  ця програма  покликана  розвивати  діалог  культур,  мобільність європейських  працівників  у  галузі  культури,  сприяти  обігу інтелектуальної та мистецької продукції.  Щороку  Євросоюз  визначає  європейську  культурну столицю.  Бути  культурною  столицею  Європи  не  лише почесно,  а  й  вигідно.  Це  означає  вивести  на  новий  рівень культурне  життя  міста,  в  тому  числі  й  за  допомогою отриманих від Євросоюзу коштів. 

Данське місто Орхус носить цьогоріч титул культурної столиці Європи так само, як і Пафос на Кіпрі. Їхнє гасло - "Об'єднувати континенти - ділитися культурами".

http://www.dw.com/uk/

В  країнах  ЄС  забезпечується  верховенство  права,  а порушники закону відповідають перед судом – незалежно від  свого суспільного становища чи матеріальних статків.  І хоча повністю  корупції  ще  не  позбулася  жодна  держава,  однак серед  двадцятки  найменш  корумпованих  країн  світу  чільне місце займають країни Євросоюзу.  Як  свідчить  досвід  усіх  країн,  що  вступили  в  ЄС починаючи  з  2004  року,  членство  в  цій  організації  веде  до оздо-ровлення  суспільства,  більшої  підконтрольності політиків,  зменшення  корупції,  забезпечення  рівності громадян перед законом. Нині Євросоюз через Європейський інструмент  сприяння  демо-кратії  і  правам  людини  фінансує понад  тисячу  проектів  у  близько  ста  країнах  світу,  метою яких є захист прав людини.  

УВАГА! 

         Українська  є  третьою  за  поширеністю неофіційною  мовою,  якою  розмовляють  у  державах розширеного Європейського Союзу // Науковий  світ, 2005. – № 1. – С. 32.

Дякую

Миколі Кордону, кандидату історичних наук, доценту кафедри історії України Житомир-ського державного  університету імені Івана Франка.

Його стаття "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ: РЕЗУЛЬТАТИ РОЗВИТКУ ЗА 65 РОКІВ" дуже допомогла у підготовці матеріалу.