24 січня 2017 року о 13.00 в Центральній міській бібліотеці відбувся
історико-літературний набат "Згадаймо юність, що горіла в
Крутах".
Мало яка інша подія в історії України є настільки ж відомою,
як бій під Крутами. Він посідає чільне місце в національній історичній пам’яті. Цей бій не мав визначального
воєнного значення, але для українського народу він став символом героїзму і
жертовності молодого покоління у боротьбі за незалежність України. Повчального для молоді, і не тільки для неї, в цій історії більш, ніж досить. Українці привчаються шанувати своїх героїв.
Бій українських бійців під Крутами часто порівнюють з боєм
грецьких вояків під Фермопілами. Подібність справді є – обидва загони пішли
майже на вірну смерть проти багатократно сильнішого супротивника. 480 року до
н. е. спартанський цар Леонід добровільно визвався із загоном з 300 спартанців
захищати Фермопільський прохід, поки решта 6 000 греків рятувалися від
варварських військ. Під час героїчної оборони проти персів загинув і сам
спартанський цар, і весь його загін, та ще воїни з сусіднього міста Феспій, які
сказали, що їм соромно бути гіршими від спартанців та ховатися за чужі спини.
Однак, між обома ситуаціями є принципова відмінність. Від вчинку спартанців
подвиг українців відрізняється насамперед тим, що до складу загону спартанців
увійшли виключно особисті охоронці царя Леоніда – загартовані в численних
сутичках «кращі з кращих» бійців найбільш войовничого царства Греції, та й то
лише зрілі воїни – ті, що вже мали синів.
В трагічному українському випадку непідготовлені студенти віддавали задля своєї
країни все, що мали. У той час, ті, хто зобов‘язаний був боронити країну,
насамперед політики, маючи значно більше можливостей, ніж прості студенти, не
виконали свій прямий обов‘язок перед країною.
До нас завітали учні ЗОШ №5, які були активними і глядачами, і учасниками. Вони читали вірші, відповідали на питання ведучої, провели самостійно паралелі між часами минулими, недавніми та сьогоденням.
Комментариев нет:
Отправить комментарий